Словник української мови у 20 томах

гіджак

ГІДЖА́К, а́, ч.

Струнний смичковий музичний інструмент у народів Середньої Азії.

При грі гіджак тримають вертикально, спираючи об підлогу або коліно (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гіджак — -а, ч. див. гиджак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіджак — = гиджак струнний інструмент тюркських народів з корпусом з гарбуза або дерева та 2 — 4 струн. Звук видобувається смичком. Застосовується для сольної та ансамблевої гри.  Словник-довідник музичних термінів
  3. гіджак — гіджа́к (тюрк.) смичковий інструмент, поширений у народів Середньої Азії.  Словник іншомовних слів Мельничука