Словник української мови у 20 томах

гідроклин

ГІДРОКЛИ́Н, а, ч.

1. Гідромеханічний пристрій для розколювання бетону, цегляної кладки і т. ін., а також звалювання дерев.

При звалюванні дерев необхідно використовувати звалювальні пристрої (гідроклин, гідродомкрат, звалювальну вилку, лопатку, клин) (з наук.-техн. літ.).

2. Аварійно-рятувальний портативний інструмент з гідроприводом для відтиснення сталевих дверей, фланців, трубоприводів, розширення щілин.

Гідроклин застосовують там, де відсутність зазорів не дає можливості використосувати інші інструменти (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гідроклин — -а, ч. Механічний пристрій, який регулюється або діє від гідравлічного приводу.  Великий тлумачний словник сучасної мови