гідромеханізація
ГІДРОМЕХАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Спосіб виконання земляних, гірничих та ін. робіт за допомогою енергії струменя води.
В Україні свого часу вперше в світі були здійснені підземна газифікація вугілля і гідромеханізація вуглевидобутку (з наук. літ.);
Методи гідромеханізації застосовують до незв'язних та зв'язних ґрунтів (піску, глини), торфу, крейди, солі, кам'яного вугілля та ін. (з наук.-попул. літ.);
Один із головних недоліків гідромеханізації – значна витрата енергії, тому що із ґрунтом необхідно перемістити в кілька разів більшу кількість води (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)