гідроокис

ГІДРОО́КИС, у, ч., хім., заст.

Те саме, що гідрокси́д.

Більшість оксидів прямо або посередньо утворює сполуки з водою, які мають загальну назву гідроксидів, або гідроокисів (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гідроокис — гідроо́кис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гідроокис — -у, ч., заст. Гідроксид.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гідроокис — ГІДРОО́КИС, у, ч. Сполука окислу хімічних елементів з водою. Більшість окислів прямо або посередньо утворює сполуки з водою, які мають загальну назву гідратів окислів, або гідроокисів (Заг. хімія, 1955, 307).  Словник української мови в 11 томах