гідропоніка
ГІДРОПО́НІКА, и, ж.
Спеціальна технологія вирощування рослин без ґрунту на водних розчинах мінеральних добрив і мікроелементів.
Уперше склад поживного розчину для гідропоніки запропонував у 1860 році німецький учений В. Кноп (з наук.-попул. літ.);
Вирощування рослин методом гідропоніки менш трудомісткий процес, ніж у ґрунті, оскільки і вода, і поживні речовини витрачаються економніше (з наук.-попул. літ.);
Фахівці різних космічних агенцій покладають на гідропоніку значні надії, оскільки це чи не єдиний спосіб виростити рослини у космосі (з Інтернету);
* Образно. Важко, без гідропоніки проросла “сільська” проза (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)