гідротерапія
ГІДРОТЕРАПІ́Я, ї, ж., мед.
Використання води з лікувальною і профілактичною метою (у вигляді льоду, рідини чи пари); водолікування.
Головна мета гідротерапії – стимулювати імунну систему організму людини (з наук.-попул. літ.);
Гідротерапія – один із найдавніших лікувальних засобів, який використовували ще за часів Гіппократа, Цельса й Галена (із журн.);
До послуг гідротерапії входять: лазні (турецька, фінська; сауна, російська парна), душові (струменевий, паровий, шотландський, дощовий, циркулярний, підводний душ), ванни (вібраційні, вихрові, лікувальні із травами, солями або ароматичними сумішами), джакузі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)