гінея
ГІНЕ́Я, ї, ж.
Англійська золота монета вартістю в 21 шилінг, що була в обігу в XVII–XIX ст.
Золотою лускою блищали .. червінці, дукати, флорини, гінеї та ліври (З. Тулуб);
В шапку посипалися монети – московські срібні карбованці, польські злоті, персидські ріали, італійські дукати, іспанські дублони, англійські гінеї, австрійські, датські та шведські крони, німецькі талери, турецькі куруші та піастри (В. Малик);
Гленарван розрахувався з ірландцем за все, придбане в нього, і додав іще силу подяк, котрі чесний колоніст цінував принаймні нарівні з одержаними гінеями (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)