Словник української мови у 20 томах

гіперпростір

ГІПЕРПРО́СТІР, у, ч.

Гіпотетична частина Всесвіту, в якій можливий рух із надсвітловою швидкістю (перев. у фантастичній літературі).

– Там, у сусідньому гіперпросторі, кружляє Планета Квітів – наших братів (О. Бердник);

Банзай відчув, як перескочив на вищий щабель сприйняття, у гіперпростір (Л. Дереш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гіперпростір — гіперпро́стір іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови