гіпотермія
ГІПОТЕРМІ́Я, ї, ж.
1. фізл. Зниження температури тіла у теплокровних тварин і людини; протилежне гіпертермія.
Гіпотермія може виникнути у здорової людини при дуже низькій температурі навколишнього середовища (з наук. літ.);
Природна гіпотермія зустрічається у тварин під час зимової сплячки (з наук.-попул. літ.).
2. вет., мед. Штучне охолодження організму або його окремих частин з лікувальною метою.
Як лікувальний метод застосовують штучну гіпотермію: місцеву (при кровотечі, травмі, запаленні) і загальну (при операціях, які вимагають тимчасової зупинки кровообігу) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)