гіпотонія
ГІПОТОНІ́Я, ї, ж., мед.
1. Знижений артеріальний тиск; протилежне гіпертонія.
Гіпотонія може бути наслідком інфаркту, нервово-ендокринних та інших захворювань; існує також фізіологічна гіпотонія у здорових людей (з наук. літ.);
Хронічна первинна гіпотонія виявляється головними болями, запамороченням, поганим сном, серцебиттям та ін. (з наук.-попул. літ.).
2. Зниження тонусу тканин.
Гіпотонія спостерігається при враженні периферійного рухального нейрона, дистрофічних процесах у м'язовій тканині та ін. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)