гірничий
ГІРНИ́ЧИЙ, а, е.
Стос. до гірництва.
Надя мріяла про те, щоб стати гірничим інженером (Д. Ткач);
Значний приріст видобутку вугілля і зменшення затрат забезпечить концентрація гірничих робіт на найпродуктивніших запасах (з наук. літ.);
// У якому навчають гірничій справі (про навчальний заклад).
Мій дід був добрий між людьми, ще з юні у гірничій школі учився він (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)