гістидин

ГІСТИДИ́Н, у, ч.

Гетероциклічна амінокислота.

Гістидин входить до складу багатьох білків (з наук. літ.);

Рівень вільного гістидину в листках орхідних, як і вміст нуклеїнових кислот, може бути діагностичним критерієм при визначенні екотипу рослин (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гістидин — гістиди́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гістидин — -у, ч. Гетероциклічна амінокислота основного характеру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гістидин — гістиди́н (від грец. ίστός – тканина та ειδος – вид, вигляд) амінокислота, входить до складу більшості білків. Нестача Г. призводить до порушення обміну речовин, припинення синтезу гемоглобіну. В медицині застосовують як лікарський препарат.  Словник іншомовних слів Мельничука