Словник української мови у 20 томах

далматинський

ДАЛМАТИ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до далмати́нці і Далмація.

Гетьман скинув шапку і опустив на груди голову, відкидаючи вниз довгого чуба. З цим він подав до ніг хана дорогу далматинську шаблю і пістоль з інкрустованою кістяною ручкою (Р. Іваничук);

Далматинська мова – одна з романських мов, що існувала до кінця ХІХ ст. переважно на території Далмації (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. далматинський — далмати́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. далматинський — -а, -е. Прикм. до далматин.  Великий тлумачний словник сучасної мови