двадцятигранник
ДВАДЦЯТИГРА́ННИК, а, ч.
Геометрична фігура, яка має двадцять граней; ікосаедр.
Картина дифракції містила типові для кристалів різкі піки, але при цьому мала точкову симетрію двадцятигранника, тобто володіла віссю симетрії п'ятого порядку, неможливою в тривимірній періодичній решітці (із журн.);
// Предмет, що має форму такої фігури.
За формою одні віруси нагадують двадцятигранники, інші вкриті шипами (вірус грипу, герпесу, сказу) (з навч. літ.);
Семінарську церкву завершує центральний великий купол, який спирається на високий барабан двадцятигранника (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)