двадцятка
ДВАДЦЯ́ТКА, и, ж.
1. Назва числа 20.
Минаємо високу огорожу з великою двадцяткою на воротях i рiзко гальмуємо (із журн.);
// розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого числом 20 (трамвая, автобуса і т. ін.).
До Києво-Печерської лаври можна під'їхати двадцяткою (з газ.);
// розм. Кількість із двадцяти одиниць.
До дубка від плоту було сажнів із двадцятку (Г. Хоткевич);
Гриць Коссак і передав сотникові .. наказ генерала Гофмана розділити стрільців на двадцятки (Р. Іваничук);
Цього разу до двадцятки увійшло троє наших біатлоністок (з газ.).
2. розм. Сума в двадцять грошових одиниць (гривень, карбованців і т. ін.).
– Двадцятка вам, а п'ять рублів мої. Нехай ваші хлопці виведуть коні у Чорний яр (Б. Грінченко);
– Дядьку, капнiть менi духами за шию, а я вам цiлу десятку дам. – Е, нi, десяткою тут не обiйдешся. – Ну, тодi за двадцятку! (М. Вінграновський);
Гриша пішов у найближчий ЖЕК і за двадцятку купив у них факс (С. Жадан);
// Купюра або монета вартістю двадцять грошових одиниць (гривень, доларів і т. ін.).
Двадцятку, яку найчастіше підроблювали фальшивомонетники, забезпечили захисними елементами – зокрема інфрачервоним і магнітним захистом, водяним знаком, а фарба змінює колір залежно від освітлення (з газ.).
3. заст. Полотно або пряжа у двадцять пасом.
Висока наділа окуляри і все роздивлялась та розпитувала: на скільки буде локот [локоть], і чи двадцятка буде, чи ще й тонше полотно (І. Нечуй-Левицький).
(1) Вели́ка двадця́тка – група, до якої входять 19 економічно найпотужніших країн світу, а також Європейський Союз.
Лідери країн “Великої двадцятки” виступили за зміну системи субсидій державам, які мають у цьому потребу, на придбання природного палива (із журн.);
Наступною важливою подією, за якою стежать ринки, стане нарада “Великої двадцятки” (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)