двійниковий
ДВІЙНИКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до двійни́к.
Двійникові кристали гіпсу утворюють чітку форму стріли (з навч. літ.);
Іноді у списках кандидатів у депутати зустрічалися ті, хто побажав пограти в двійниковому шоу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)