Словник української мови у 20 томах

декабристка

ДЕКАБРИ́СТКА, и, ж.

1. іст. Дружина, наречена або сестра декабриста, яка добровільно поїхала за ним у Сибір до місця каторги або заслання.

Декабристка княгиня Марія Волконська (1806–1863) була дочкою генерала Миколи Раєвського (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Жінка, яка добровільно поділяє важку долю свого чоловіка, перев. політв'язня або вигнанця.

Коли приїздила до Києва Атена Пашко чи ми зустрічалися у Львові, я дуже співчутливо до неї ставився: одне слово – декабристка... (з мемуарної літ.).

Словник української мови (СУМ-20)