Словник української мови у 20 томах

делегітимізація

ДЕЛЕГІТИМІЗА́ЦІЯ, ї, ж., юр.

1. Дія за знач. делегітимізува́ти.

Перехід до громадянського суспільства і правової держави розпочався з делегітимізації влади в колишньому СРСР (з наук. літ.);

Делегітимізація та лібералізація недемократичних режимів є передумовою й підготовчим етапом переходу до демократії (з навч. літ.).

2. Втрата легітимності.

Політичними наслідками голосувань 1991 і 1993 рр. в Італії була делегітимізація політичної системи Першої Республіки, а також несприйняття більшості діючих в її рамках політичних партій (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)