Словник української мови у 20 томах

демутація

ДЕМУТА́ЦІЯ, ї, ж., біол.

Зміна рослинного й тваринного світу, що відбувається після його порушення, в напрямку відновлення попереднього складу.

З'ясовано основні динамічні тенденції рослинності регіону, які відбуваються в напрямку демутації та деградації (з наук. літ.);

В умовах абсолютно заповідного режиму демутація степів відбувається в напрямку перетворення їх на луки (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. демутація — демута́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. демутація — Відновлення фітоценозу після його порушення.  Словник термінів з агрофітоценології
  3. демутація — -ї, ж. Відновлення природного рослинного покриву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. демутація — демута́ція (лат. demutatio від demuto – змінюю) відновлення природного рослинного покриву.  Словник іншомовних слів Мельничука