деперсоналізація

ДЕПЕРСОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. мед. Розлад самосвідомості, при якому відбувається відчуження людини від самої себе, неадекватне сприймання своєї особи.

Тривала деперсоналізація є болісним станом, часто призводить до суїцидів (з наук.-попул. літ.);

В екстрених для психіки ситуаціях деперсоналізація дозволяє тверезо, без зайвих емоцій оцінити обстановку і в такому випадку є нормальною реакцією організму на гострий стрес (з наук.-попул. літ.).

2. соц., філос. Стандартизація особистості, зникання особливих, притаманних їй рис.

Комп'ютерний вихід у світ, комп'ютерне спілкування зі світом не може замінити безпосереднього людського діалогу з ним або ж призведе до деперсоналізації (з наук. літ.).

3. книжн. Позбавлення персональних рис.

Німецькій філософській класиці загалом притаманна деперсоналізація Бога (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. деперсоналізація — деперсоналіза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. деперсоналізація — -ї, ж. 1》 У медицині – розлад самосвідомості; характеризується головним чином почуттям відчуження власних думок, емоцій, дій. 2》 У філософії та соціології означає крайні форми відчуженості стандартизації особистості.  Великий тлумачний словник сучасної мови