Словник української мови у 20 томах

десублімація

ДЕСУБЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., хім.

1. Перехід речовини з газоподібного стану в твердий без перетворення на рідину.

Конденсація і десублімація парів продуктів горіння, випар і сублімація частини диспергованого продукту – усі ці й інші процеси показують складність механізму утворення радіоактивних частинок (з наук. літ.).

2. псих. Зворотне перенесення сублімованої інстинктивної енергії на первісні об'єкти.

Надзвичайно вагоме місце у людському світі займають феномени сублімації та десублімації, агресивності та толерантності, питання меж морального релятивізму (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. десублімація — десубліма́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. десублімація — -ї, ж. Безпосереднє перетворення пари на тверду речовину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. десублімація — десубліма́ція (від де... і сублімація) безпосереднє перетворення пари на тверду речовину (процес, зворотний сублімації).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. десублімація — Перехід речовини з газоподібного стану (пари) безпосередньо в твердий стан; відбувається у всьому діапазоні темп., в якому співіснують тверда і газоподібна фаза; процес, протилежний сублімації.  Універсальний словник-енциклопедія