десублімація
ДЕСУБЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., хім.
1. Перехід речовини з газоподібного стану в твердий без перетворення на рідину.
Конденсація і десублімація парів продуктів горіння, випар і сублімація частини диспергованого продукту – усі ці й інші процеси показують складність механізму утворення радіоактивних частинок (з наук. літ.).
2. псих. Зворотне перенесення сублімованої інстинктивної енергії на первісні об'єкти.
Надзвичайно вагоме місце у людському світі займають феномени сублімації та десублімації, агресивності та толерантності, питання меж морального релятивізму (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)