деукраїнізація

ДЕУКРАЇНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Усунення української мови, культури, звичаїв із суспільного вжитку.

Відбувається тотальна всебічна деукраїнізація, коли українська мова втрачає свою обов'язковість, а отже і реальну державність (із журн.);

Саме 1933 рік став тією добою, коли українізація в ділянці мовної політики різко змінюється на деукраїнізацію (з газ.).

Значення в інших словниках

1. деукраїнізація — деукраїніза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови