дефлектор

ДЕФЛЕ́КТОР, а, ч.

1. Пристрій для відсмоктування забрудненого повітря з приміщень, залізничних вагонів і т. ін.

Дефлектори можуть працювати з приводом від електродвигуна або під дією вітру (з наук.-попул. літ.).

2. Пристрій для вимірювання й усунення девіації магнітних компасів.

Морський офіцер І. П. де Колонг 1875 року сконструював дефлектор, а пізніше вдосконалив його (з наук.-попул. літ.);

Дефлектор має зберігатися в футлярі не ближче трьох метрів від компаса (з навч. літ.).

3. Пристрій для зміни напряму струменя газу, рідини, звукових хвиль, сипких тіл і т. ін.

Водоповітряний струмінь, що викидається, діє на лопатки, розподіляється на плоскі струмені і приводить в обертальний рух дефлектор (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. дефлектор — дефле́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дефлектор — Дефлектор — deflector — Deflektor — 1) Пристрій, яким змінюють напрям потоку рідини, газів тощо. 2) Витяжний пристрій на вентиляційній шахті або димарі.3) Прилад для вимірювання й усунення девіації магнітних компасів.  Гірничий енциклопедичний словник
3. дефлектор — -а, ч. 1》 Пристрій, що ним змінюють напрям потоку рідини, газу тощо. 2》 Витяжний пристрій на вентиляційній шахті або на димарі. 3》 Прилад, за допомогою якого вимірюють і усувають девіацію магнітних стрілок компасів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дефлектор — дефле́ктор (від лат. deflecto – відхиляю, відвожу) 1. Пристрій, що ним змінюють напрям потоку рідини, газу тощо. 2. Витяжний пристрій на вентиляційній шахті або на димарі. 3. Прилад, за допомогою якого вимірюють і усувають девіацію магнітних стрілок компасів.  Словник іншомовних слів Мельничука