дефініційний

ДЕФІНІЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн.

Прикм. до дефіні́ція.

Для встановлення функціонального навантаження суфіксальних одиниць у структурі слова застосовано дефініційний метод (з наук. літ.);

Об'єктом досліджень виступає синтаксичний або дефініційний словотвір, за якого нова одиниця мотивується судженням, висловлюванням, що містить дефініцію відповідного предмета (з наук. літ.);

Поняття літературної школи увійшло в дефініційний обіг українського літпроцесу як наслідок найменування Київської школи поезії (з наук.-попул. літ.).