дешифратор
ДЕШИФРА́ТОР, а, ч.
Електронний пристрій для перетворення коду, що надходить на його вхід, на сигнал на одному з його виходів.
Дешифратор перетворює паралельний двійковий код на вході в десятковий на виході (з наук. літ.);
При каскадній побудові дешифратора слово, що підлягає дешифрації, розбивається на декілька фрагментів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)