Словник української мови у 20 томах

джгутиковий

ДЖГУ́ТИКОВИЙ, а, е, зоол.

1. Який характеризується наявністю джгутиків (у 2 знач.).

Відбувається перебудова видової та розмірної структури фітопланктону, при цьому максимального розвитку досягають дрібні джгутикові водорості (з наук. літ.).

2. у знач. ім. джгу́тикові, вих, мн., біол. Назва надкласу найпростіших, у яких органелами руху є джгутики.

Серед гідробіонтів в аеротенках найчастіше трапляються представники трьох класів найпростіших: саркодові, джгутикові та інфузорії (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. джгутиковий — джгу́тиковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. джгутиковий — -а, -е. Стост. до джгутика.  Великий тлумачний словник сучасної мови