джига

ДЖИ́ГА, и, ж.

Швидкий ірландський та шотландський танець, а також мелодія, що його супроводжує.

Джига виникла у XVI ст. в Англії, а згодом поширилася на Ірландію, Францію та інші країни (з наук.-попул. літ.);

Спочатку джигу виконували парами, проте моряки, завсідники пабів, підхопивши колоритний танець, перетворили його в сольний (з наук.-попул. літ.);

Якщо в Ірландії для танців вибиралися різні поляни і майданчики під відкритим небом, де удари лунали глухо, то на палубі джига зазвучала по-новому (з газ.).

Значення в інших словниках

1. джига — джи́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. джига — -и, ж. див. жига.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. джига — джи́га див. жига  Словник іншомовних слів Мельничука