Словник української мови у 20 томах

джут

ДЖУТ² див. джгут.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. джут — джут іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. джут — -у, ч. Трав'яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джут — (англ. jute, з бенгальської) рід тропічних трав’янистих рослин родини липових. Вирощують як технічну культуру. З волокна Д. виробляють мішковину, килими тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. джут — Тропічна однорічна трав'яниста рослина родини липових; промислове значення мають 2 види: д. довгоплодовий і д. короткоплодовий, зі стебел яких отримують волокно для виготовлення мішковини, килимів, доріжок, шпагату, паперу тощо.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. джут — Джут, джу́та, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. джут — ДЖУТ, у, ч. Трав’яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колг. енц., 2, 1956, 366).  Словник української мови в 11 томах
  7. джут — джут (жгут) Декоративна прикраса у вигляді закрученого мотузка.  Архітектура і монументальне мистецтво
  8. джут — Джут, -та м. = джгут. Котл. Ен. І. 23.  Словник української мови Грінченка