Словник української мови у 20 томах

дзиґарик

ДЗИҐА́РИК, а, ч., розм.

Зменш.-пестл. до дзиґа́р.

– Одначе! – перебив Корнієвич, глянувши на дзиґарик. – Нам, Микито Степановичу, пора йти! (Олена Пчілка);

У Пітері .. і не розбереш, не глянувши на дзиґарик, вечір це чи ніч (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)