дзиґарик
ДЗИҐА́РИК, а, ч., розм.
Зменш.-пестл. до дзиґа́р.
– Одначе! – перебив Корнієвич, глянувши на дзиґарик. – Нам, Микито Степановичу, пора йти! (Олена Пчілка);
У Пітері .. і не розбереш, не глянувши на дзиґарик, вечір це чи ніч (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)