диз'юнкція

ДИЗ'Ю́НКЦІЯ, ї, ж.

Логічна операція, яка містить сполучник “або”.

Диз'юнкція стосовно двох висловлювань – таке нове висловлювання, яке істинне тоді й тільки тоді, коли істинне хоча б одне із двох висловлювань (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. диз'юнкція — диз'юнкція, род. диз'юнкції (лат. disjunctio — розділення) це логічна операція, що полягає в з'єднанні двох або більше висловлювань за допомогою логічного сполучника "або" в нове, складне судження. • Диз'юнкція може бути бінарною операцією (Капітонова).  Фізико-технічний словник-мінімум
2. диз'юнкція — диз'ю́нкція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. диз'юнкція — -ї, ж. 1》 У мовознавстві – відмінність, протиставлення, різниця. 2》 Логічна операція, що полягає у з'єднанні двох чи більше висловлювань за допомогою логічного спол. "або" в нове, складне судження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. диз'юнкція — ДИЗ'ЮНКЦІЯ (лат. disjunctio, від disjungo — роз'єдную, розрізняю) — логічний сполучник. Розрізняють слабку (нестрогу) Д. та сильну (строгу) Д. Складне висловлювання, до якого входить слабка (нестрога)...  Філософський енциклопедичний словник