Словник української мови у 20 томах

дикторка

ДИ́КТОРКА, и, ж.

Жін. до ди́ктор.

Екран телевізора справді миготів, але телевізор ще не нагрівся, програма з'явилася тільки за кілька секунд. “Доброго ранку, – привітала мене дикторка. – Починаємо програму “Здоров'я” (Ю. Мушкетик);

Пігмаліон, нудьгуючи вечорами за живим людським голосом, все частіше вмикав службу часу планети і слухав дикторку, яка монотонно сповіщала про неспинний плин годин, хвилин та секунд (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дикторка — ди́кторка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. дикторка — -и. Жін. до диктор.  Великий тлумачний словник сучасної мови