Словник української мови у 20 томах

диплопія

ДИПЛОПІ́Я, ї, ж., мед.

Розлад зору, виражений у двоїнні видимих предметів.

Причина диплопії – відхилення зорової осі ока (з наук. літ.);

Диплопія може бути пов'язана з ураженням нервів, які іннервують окорухові м'язи, різними інфекційними, токсичними і пухлинними процесами в порожнині черепа, з патологічними процесами в очній ямці та ін. (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. диплопія — -ї, ж., мед. Розлад зору, який виражається в двоїнні видимих предметів. Монокулярна диплопія — двоїння предметів при розглядуванні їх одним оком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. диплопія — (мед.) зородвоїстість  Словник чужослів Павло Штепа
  3. диплопія — диплопі́я [від грец. διπλόος – подвійний і όψ (όπός) – зір] розлад зору, виражається в двоїнні видимих предметів.  Словник іншомовних слів Мельничука