диспансеризований
ДИСПАНСЕРИЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до диспансеризува́ти.
Усі диспансеризовані хворі повинні одержувати протирецидивне амбулаторне, а за необхідності й стаціонарне лікування (з навч. літ.);
// у знач. ім. диспансеризо́ваний, ного, ч.; диспансеризо́вана, ної, ж. Людина, яку диспансеризували.
До медичної амбулаторної карти заносять дані первинного та подальших медичних оглядів, зміни, що відбулися в стані здоров'я диспансеризованих (з мови документів);
// диспансеризо́вано, безос. пред.
99,6 % чорнобильців Волинської області диспансеризовано (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)