Словник української мови у 20 томах

дистальний

ДИСТА́ЛЬНИЙ, а, е, анат.

Який знаходиться якнайдалі від центра тіла або його медіанної площини.

Спочатку термін “дистальний” був уведений стосовно до кінцівок, наприклад, кисть – дистальний відділ стосовно до передпліччя. Потім він став застосовуватися до зв'язок, судин, м'язів (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дистальний — диста́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дистальний — -а, -е. Найвіддаленіший від середньої площини тіла (про частину органа, ділянку тіла людини чи тварини). Дистальний ефект — результат будь-якої реакції, який має деякий вплив на навколишнє середовище. Дистальний стимул — стимул, який знаходиться далеко (віддалений) від рецептора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дистальний — диста́льний (від лат. disto – відстою) найвіддаленіший від середньої площини тіла (про частину органа, ділянку тіла людини чи тварини).  Словник іншомовних слів Мельничука