дистантно

ДИСТА́НТНО.

Присл. до диста́нтний.

Компоненти простих висловлювань, які перебувають у сурядних відношеннях, взаємодіють дистантно, що створює умови формування на їхній основі цілих однофункціональних конструкцій – частин складної побудови (з наук. літ.).