добігання
ДОБІГА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. добіга́ти.
Відтоді це стає ще однією моєю кармою – добігання до потяга в останню хвилину, застрибування на підніжку, яка втікає (Ю. Андрухович);
Порушилася структура стоку внаслідок збільшення об'ємів поверхневого стоку та істотного скорочення терміну добігання води до русел річок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)