довивчений
ДОВИ́ВЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до дови́вчити.
Було довивчене житло, виявлене В. П. Коваленком, а також досліджені нові об'єкти, які, на думку автора, датуються кінцем ІХ – першою половиною Х ст. (з наук. літ.);
// дови́вчено, безос. пред.
Довивчено частину зруйнованого осипом поховання, здійсненого з дотриманням канонів християнської обрядовості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)