дозвуковий
ДОЗВУКОВИ́Й, а́, е́.
1. Який не перевищує швидкості поширення звуку.
Під час розбігу дозвукового літака льотчик може покладатися на показання найпростіших приладів і візуальний контроль зовнішніх орієнтирів (з наук.-попул. літ.);
Дирижаблі поєднують маневреність вертольота, дозвукову швидкість літака, вантажопідйомність і комфорт морського лайнера (з наук.-попул. літ.).
2. Який існував до появи звукового кіно.
Л. М. Толстой називав сучасний йому дозвуковий кінематограф “великим німим” (з наук. літ.);
“Метрополіс” є найдорожчим фантастичним фільмом дозвукового кінематографа (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)