доколупування
ДОКОЛУ́ПУВАННЯ, я, с., перен., розм.
Дія за знач. доколу́пуватися 3.
Я геть духом розслаб – так брутальністю, і підступом, доколупуванням до душі довели мене критики (з мемуарної літ.);
Доколупування до слів.
Словник української мови (СУМ-20)