долання
ДОЛА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. дола́ти.
Переболівши ганьбу поразки, перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя, для долання крутих життєвих бар'єрів (О. Гончар);
О золоті, розумні руки старих підземних трударів, у вас навчаємось науки долання вугільних шарів (М. Упеник);
Все його подальше життя – то долання самотності (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)