Словник української мови у 20 томах

домбрист

ДОМБРИ́СТ, а, ч.

Музикант, який грає на домбрі.

На гала-концерті, присвяченому 40-річчю Київської дитячої філармонії, можна було почути все різнобарв'я музичних інструментів – ансамблі бандуристів, домбристів, віолончелістів, скрипалів та ударних інструментів (з газ.);

Зразу ж за домбристами сценою заволодів молодіжний вокально-інструментальний ансамбль бандуристів (з Інтернету).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. домбрист — -а, ч. Музикант, що грає на домбрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови