домовлення
ДОМО́ВЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. домо́вити і домо́витися.
Від часу Троянового домовлення з Качаном минуло пару тижнів (У. Самчук);
Тадзьові стало ясно: про Левка він мусить негайно розповісти Панасові Кадилові, щоб той не лише назавжди зміцнився на думці, наскільки небезпечно притьмом полагоджувати невідкладні справи і взагалі будь-які термінові домовлення (Е. Андієвська);
Домовлення про ядерну співпрацю мають ратифікувати американський конгрес і Верховна Рада України (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)