доношений

ДОНО́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до доноси́ти.

Доношена новонароджена дитина;

Доношений одяг.

Значення в інших словниках

1. доношений — доно́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доношений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доносити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доношений — Доно́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)