допоратися

ДОПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Закінчити поратися (у 1, 2 знач.).

Хутенько допораюся та й снідати будемо (М. Руденко).

2. Пораючись, зазнати неприємних наслідків.

Мені ж доводиться аж дев'ятьох порати, і я вже до того допорався, що далі нікуди (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. допоратися — допо́ратися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. допоратися — Допоратися, -раюся, -єшся гл. Домогаться. Іван доперається землі. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка