доправлений

ДОПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до допра́вити.

Затриманий у нетверезому стані за кермом, вчинив опір поліції, а доправлений у відділок, бешкетував ще й там (Л. Костенко);

Скраплений газ, доправлений до Роттердама з країн Перської затоки, дешевший на 15–25 %, ніж перегнаний трубою із Сибіру (з газ.);

// допра́влено, безос. пред.

Мессер Торелло розплющив очі, розглянувся кругом і зрозумів, що він там і є, куди просив у Саладіна, щоб його доправлено (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо);

18 травня 1861 року прах Тараса Шевченка було доправлено до Києва (із журн.).