Словник української мови у 20 томах

дорозвідка

ДОРО́ЗВІДКА, и, ж.

Додатковий збір розвідувальних відомостей, інформації про кого-, що-небудь.

У процесі дорозвідки можуть бути використані будь-які сили й засоби, наявні у розвідувального органу (з наук.-попул. літ.);

Перед початком надважливої воєнної операції проводили ще й дорозвідку, щоб уточнити окремі деталі (із журн.);

Дорозвідка промислової цінності родовища.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дорозвідка — -и, ж. Геологорозвідувальні роботи, проведені для уточнення виявлених запасів корисних копалин.  Великий тлумачний словник сучасної мови