дорозвідка
ДОРО́ЗВІДКА, и, ж.
Додатковий збір розвідувальних відомостей, інформації про кого-, що-небудь.
У процесі дорозвідки можуть бути використані будь-які сили й засоби, наявні у розвідувального органу (з наук.-попул. літ.);
Перед початком надважливої воєнної операції проводили ще й дорозвідку, щоб уточнити окремі деталі (із журн.);
Дорозвідка промислової цінності родовища.
Словник української мови (СУМ-20)