дотлілий

ДОТЛІ́ЛИЙ, а, е.

Який дотлів.

Залишили ми свій курінь і дотліле вогнище, ведуть мене мої друзі кудись в обхід озера (О. Гончар);

Під столом на давно закинутій іржавій лопаті попелом сіріли дотлілі жарини (І. Чендей);

Ввійшов робітник, уніс оберемок дров і поклав на майже дотлілі головешки (І. Білик);

На розкопках городища археологи виявили дотлілі кості домашньої худоби, що пролежали тисячі років у землі (з газ.).