дражнилка
ДРАЖНИ́ЛКА, и, ж., розм.
1. Дитячий віршик, яким кого-небудь дражнять.
Дитяче дозвілля породило свої жанри фольклору – лічилки, скоромовки, дражнилки, ігри тощо (з навч. літ.).
2. Образливе ім'я, прізвисько, яким кого-небудь дражнять.
Мишка-Німчика ми не любимо. Бо – Німчик. Байстрюк і підкидьок. Це не дражнилка, а правда (А. Михайленко).
Словник української мови (СУМ-20)