Словник української мови у 20 томах

дракар

ДРАКА́Р, а, ч.

Вітрильно-веслове військове судно вікінгів VIII–X ст.

Дракар – це дерев'яний корабель вікінгів, довгий і вузький, із високо піднятою носовою частиною, на якій вирізалася голова дракона, і кормою, а по бортах розташовувалися щити (з публіц. літ.);

Дракари використовували для воєнних дій, перевезень, а також для далеких морських плавань (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дракар — Веслово-вітрильний безпалубний корабель вікінґів (VIII-XI ст.).  Універсальний словник-енциклопедія