дранковий

ДРА́НКО́ВИЙ, а, е.

Зробл., вигот. із дранки (див. дра́нка¹).

Біліли хати новими дранковими дахами, над хатами звивалися сизі димки – жіноцтво перед Великоднем палило печі, пекло... (І. Чендей);

При підготовці поверхні під штукатурку застосовують металеву сітку, дріт, дранкові щити та інші матеріали (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. дранковий — дра́нко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дранковий — -а, -е. Прикм. до дранка I.  Великий тлумачний словник сучасної мови